Возможные нарушения и недостатки, которые могут привести к отмене данного постановления, как незаконного.

Требования к постановлению об административном правонарушении. Возможные нарушения и недостатки, которые могут привести к отмене данного постановления, как незаконного.

На заметку юристам-практикам и гражданам, которые не согласны с привлечением их к административной ответственности.

Итак (дальше речь пойдет на украинском языке - языке оригиналов законодательных актов),

Орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення повинен керуватися ст. 245 КУпАП, та розглядати справу своєчасно, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувавши обставин кожної справи, та вирішити її в точній відповідності з законом.

Так, згідно з вимогами ст. 283 КпАП постанова судді чи ін. органу у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування суду та прізвище й ініціали судді (іншого органу), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Однак судді місцевих судів при винесенні постанов у справах про адміністративні правопорушення не завжди дотримуються зазначених вимог закону. Часто ці порушення зумовлені тим, що справи розглядаються за відсутності осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, оскільки вони з різних причин не з’являються до суду. Трапляється, що правопорушників належним чином не повідомляють про місце і час розгляду справи судом. Тому суд не має можливості в судовому засіданні уточнити дані про особу правопорушника, правильно встановити фактичні обставини справи, а потім дати правильну юридичну кваліфікацію вчиненого винним адміністративного правопорушення.

Отже слід пом’ятати, що суд, якщо розгляне справу про адміністративне правопорушення без Вашої участі, не повідоме Вас про час та місце розгляду справи і винесе постанову, то вона буде незаконною, бо порушує Ваші права на захист та встановлення об’єктивної істини по справі.

Суд вправі розглянути справи без Вашої участі тільки якщо Ви будите повідомлені належним чином але не з’явитесь без поважних причин до суду чи від Вас не надійде клопотання про відкладення розгляду справи.

Постанова судді (іншого орагну) про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обгрунтована достатніми і незаперечними доказами (сукупність даних протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази тощо).

У зв’язку з цим, не поодинокі випадки, коли у постановах не наводяться пояснення особи, яка притягається до відповідальності, пояснення свідків та інші докази вини правопорушника. - Це суттєве порушення!

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно, до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа, суд) оцінює докази хоча і за своїм внутрішнім переконанням, але воно повинно ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивномудослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також у постановах суду в багатьох випадках відсутні мотивовані висновки суду, а лише одним реченням зазначаються ознаки правопорушення. Це трапляється у зв’язку з великою завантаженістю суддів, які фізично не встигають описати та мотивувати всю сутність справи та повно дослідити всі докази по справі. Хоча судді порушують у цьому випадку закон але це великий недолік судової системи взагалі, так як завантаженість суддів з кожним роком стає все більше і більше.

У деяких постановах на підтвердження вчинення правопорушення суд посилається тільки на протокол про адміністративне правопорушення чи на те, що обставини вчинення правопорушення підтверджуються матеріалами справи, у той час як у них наявний один протокол. Це суттєве порушення, оскільки в такому випадку не досліджуються інші докази (пояснення правопорушника, свідків т а ін.).

Слід звернути увагу, що у постановах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху повинні обов’язково зазначатися пункти цих Правил, які були порушені. Вимога ст. 283 КпАП щодо обов’язкового зазначення у постанові нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, спрямована на забезпечення законності рішень, які приймаються, та виключає двозначність тлумачення складу адміністративного діяння, за вчинення якого на винну особу накладається адміністративне стягнення.

Крім того, у резолютивної частини постанови судді повинна бути вказана стаття КпАП, за якою правопорушника притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 283 КпАП у резолютивній частині постанови у справах про адміністративні правопорушення крім прийнятого рішення має бути зазначено, як вирішено питання про вилучення речей чи документів.

Орган (посадова особа, суд) при розгляді справи про
адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:
1. чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні;
2. чи підлягає вона адміністративній відповідальності;
3. чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність;
4. чи заподіяно майнову шкоду;
5. чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового коллективу;
6. інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всі з’ясовані органом (посадовою особою, судом) обставини повинні бути відображені у постанові по справі.

Хочу звернути свою увагу, на те що суди та ін. органи, які мають право виносити постанову по справі часто порушують вимоги вищевказані у п. „3”, тобто не з’ясовують обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Це дуже суттєве порушення.

Оскільки суд, чи ін. правомочний орган, постановлюючи рішення повинен аргументувати чому він вибрав саме цей вид стягнення (так, як приклад, стаття 130 ч.1 КУпАП передбачає накладення штрафу, або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, або громадські роботи, або адміністративний арешт) або чому призначив саме 420 грн. штрафу, а не 340 грн., чи чому призначив максимальне покарання, передбаченого відповідною статтею КУпАП чи вибрав саме позбавлення водійських прав, коли можливо було застосувати штраф та ін.

Так, наприклад, відповідно до ст. 32 КУпАП, адміністративний арешт установлюється і застосовується судом лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Тобто якщо суддя призначає стягнення у вигляді арешту, то він повинен мотивувати своє рішення, оскільки цей вид стягнення застосовується лише у виняткових випадках.

Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:
1) щире розкаяння винного;
2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
4) вчинення правопорушення неповнолітнім;
5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Орган (посадова особа, суд), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Так, наприклад, обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення можуть бути – майновий стан правопорушника, перебування на утриманні правопорушника неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб. Також, при розгляді справ за порушенням водіями ПДР України, за статтями, які передбачають позбавлення водійських прав, обставиною, що пом'якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення і не застосування у зв’язку з цим позбавлення права на керування транспортними засобами є заняття правопорушником виключною діяльністю, що пов’язана з водінням автотранспортних засобів (водії такси або підприємств, організацій, „дальнобійники”, водії-експедитори та ін. ), якщо така діяльність є для неї виключною та єдиною і позбавлення права керування транспортними засобами потягне за собою втрачання грошових засобів для існування, заробітку, доходу або звільнення. Тобто коли керування транспортними засобами є для особи єдиним засобом заробітку.

Відповідно до ст. 35 КУпАП, обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:
1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;
2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;
3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;
4) вчинення правопорушення групою осіб;
5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;
6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

Перелік обставин, що обтяжують відповідальність є вичерпним.

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу (згідно зі ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу, як : зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.);
3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не
може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України.

У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.